самітний
Смотреть что такое "самітний" в других словарях:
самітний — [сам і/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і і [сам ітни/й] м. (на) тно/му/ т(‘)н і/м, мн. т(‘)н і/ … Орфоепічний словник української мови
самітний — прикметник … Орфографічний словник української мови
самітний — і/тна/, і/тне/. 1) Який стоїть, розташований і т. ін. окремо, ізольовано (про предмет); одинокий || Лише один; єдиний. || рідко. Безлюдний. 2) Який залишився, живе і т. ін. наодинці, без нікого (про людину); сам. 3) Який не має сім ї, рідних,… … Український тлумачний словник
самітність — ності, ж. Властивість і стан за знач. самітний … Український тлумачний словник
самітно — само/тно. Присл. до самітний, самотній. || у знач. присудк. сл … Український тлумачний словник
безрідний — (який не має родичів), безрідник, безрода; безродинний (який не завів родини); самітний, самотній; сам, один, сам один, сам самісінький, один однісінький … Словник синонімів української мови
самота — и/, ж. 1) Стан за знач. самітний, самотній; самотність. || Гостре відчуття відокремленості, ізольованості від кого , чого небудь. 2) у знач. присл. самото/ю. Без нікого; наодинці. || Без сім ї, рідних, близьких, друзів; сам. || Окремо від інших;… … Український тлумачний словник
один — I у знач. прикм. (про людину який живе, стоїть тощо окремо від інших), сам, самітний, самотній, один однісінький, одним однісінький, один одним, одним один II ▶ див. безрідний, єдиний 1), єдиний 2), наодинці 1) … Словник синонімів української мови
самотинний — а, е. Який здійснюється, відбувається і т. ін. без інших; самітний … Український тлумачний словник
самотній — я, є. Те саме, що самітний. || у знач. ім. само/тній, нього, ч.; само/тня, ньої, ж.Людина, яка не має родини або не живе в родині … Український тлумачний словник
